Із книги «100 років на захист трудящих. Історія профспілко вого руху залізничників і транспортних будівельників Украіни», видання 2005 року, за редакціею Ткачова В. М.— голови федерації профспілок транспортників України, голови Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України і Сінчака М. Г— першого заступника голови Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України.

Чухманенко Іван Осипович (1886-1929), українець, із селян, освіта початкова, конторник, у профспілці залізничників з 1917р.; до 1919 р. меншовик, після 1919 р. вступив до РСДРП(б); на Установчому з’їзді Південно-Західних залізниць, у квітні 1917р., обраний товаришем голови Центрального Виконавчого Комітету профспілки робітників та Службовців Південно-Західних залізниць; на ІІ дорожньому з’їзді його обирають головою з’їзду і делегатом на Всеросійський Установчий з’їзд профспілки залізничників. Чухманенко активно працював у комісії з’їзду з питань продовольства і від комісії виступив з доповіддю на пленарному засіданні з’їзду; його обирають членом Центрального Виконавчого Комітету (Викжель). Чухманенко був одним з найактивніших членів Викжелю, особливо в бурхливі дні жовтня — листопада 1 91 7 р. На Надзвичайному Всеросійському з'ізді Чухманенко підтримав праву частину з’їзду і проголосував за передачу влади Установчим зборам. На початку 1918 р.Чухманенко повертається до Києва і активно працює над відновленням профспілки на Південно-Західних залізницях. На початку 1918 р. він увійшов до складу Тимчасового Головного Дорожнього Комітету, а в квітні на IV делегатському з’їзді його обирають до складу Головуючої колегії Головного Дорожнього Комітеry.

3 приходом гетьманської влади на Україну Чухманенко працює в підпіллі, допомагає проведенню заліз- ничного страйку. 1919р. він стае одним з перших голів Київського райпрофсожу. Ha IV делегатському дорожньому з’їзді в грудні 1 920р. його обирають головою дорпрофсожу Південно-Західних залізниць. На цьому посту він працює до 1924 р., потім його переводять на Далекий Схіц, де він Обирається головою Дальбюро профспілки залізничників. 1929 р. Чухманенко перейшов на господарську роботу.

Маловажний Петро Евстафійович (1924-1928) 1901 р. н., почав працювати з 10-річного віку; з 1914 р. працює на залізниці: слюсарем, токарем, машиністом. У березні 1917р. вступив до партії, ; призначений головою Ревтрибуналу, а згодом - начальником ЧК Катерининської залізниці, 1920 р. очолив дорполіт залізниці. 1921 р. був обраний відповідальним секретарем, а з 1922 р. до 1 923р.- голова дорпрофсожу Катерининської залізниці, з червня 1924 р.- голова дорпрофсожу Південно-Західної залізниці. 1928 р. був звільнений з посади, виїхав з Києва і працював в інших містах на різних посадах.

Михайлов Петро Апдріанович, 1892 р. н., росіянин, в партії з 1920 р., розпочав трудову діяльність робітником у депо станції Іловайськ Катерининськоі залізниці, потім конторником у цьому ж депо. 1921- 1922 рр.- обирається головою іловайського райпрофсожу; 1923 року Михайлов стає відповідальним секретарем Донецького дорпрофсожу, з 1929р. до 1931 р.- голова дорпрофсожу Південно-Західноі залізниці; з 1931 р. до 1933 р. працював завідувачем відділу в ЦК профспілки залізничників, з жовтня 1933 р. призначений начальником депо Москва-Ржевськ. 1935 р. виключений із партії, подальша доля не відома.

Вишинський Станіслав Іванович, 1895 р. н., поляк, із селян, працював 14 років токарем, член партії з 1919 р., у профспілці залізничників з 1917р., працював у Здолбунові, Варшаві, на Пермській залізниці; 1919-1920 рр.- служив у Червоній Армії політпрацівником; з 1924 р. до 1930 р.- на партійній і профспілковій роботі в місті Києві; з 1931 р. до 1932 р.- голова дорпрофсожу Південно-Західної залізниці, член президії ВУК.

Кодрянський Авраам Ілліч, народився 1899 р. на Київщині, єврей, працював робітником-вантажником, член парті'і з 1936 р.; у профспілці залізничників з 1 91 8 р., з 1925 р. до 1931 р.- на партійній і профспілковій роботі, з травня 1931 р.- в дорпрофсожі Південно- Західноі залізниці відповідальний секретар, з березня 1932р.- голова дорпрофсожу, у березні 1934р. переведений на роботу до Київського обкому КПУ.

Янковський Авраам Менделевич (1902- 1937), єврей, з міщан міста Глухова Чернігівської губернії, навчався в Миколаєві в класичній гімназії. 1920 р. вступив у партію, з 1919 р. до1924 р.- на партійній роботі, з 1924 р. до 1930 р. служив в армії в політвідділі, 1931-1932 рр.-робота в партійних органах, 1932 -1934 рр. - секретар Коростенського райпарткому, у березні19З4р. обирається головою дорпрофсожу; у червні 1934 р. переведений до політвідділу залізниці, 1936 р. виключений із партії, заарештований, 1937р. засуджений, 1937р. розстріляний, у червні 1957 р. реабілітований.

Воробйов Віктор Григорович (1901-1938), росіянин, працював вісім років машиністом на Московсько-Курській залізниці; у партії з 1920 р., у профспілці залізничників з 1926 р.; освіта середня. 31919 р. до 1926 р. служив у Червоній Арміі; 1926 р. повернувся на залізницю; 1933 р. Воробйова обирають головою Бобринського райпрофсожу, а в березні 1934 р.- відповідальним секретарем дорпрофсожу Південно-Західної залізниці, у листопаді 1934р. на пленумі обирають головою дорпрофсожу, на початку 1936 р. звільнений з посади і переведений до будівельного залізничного технікуму, а згодом - у депо Дарниця. 1937 року виключений з партіі, заарештований, засуджений і в жовтні 1938 р. розстріляний. У березні 1958 р. реабілітований.

Мелентьев Л. М. На початку 1936р. на пленумі був обраний головою дорпрофсожу південно-Західної залізниці, у березні 1 937р. звільнений з роботи у зв'язку з переходом на іншу роботу в управління залізниці.

Савчук - заступник голови дорпрофсожу Південно-Західної залізниці, за постановою пленуму дорпрофсожу виконував обов'язки голови дорпрофсожу - з 20 квітня 1937 р. до вересня 1937р.

Кащеев Микола Андрійович (1906-1983), народився в Юзовці, росіянин, з робітників; у партії з 1926 р., у профспілці залізничників з 1922 р., з 1916 р. до 1927р. працював на шахтах у Донбасі чорноробом, слюсарем, токарем; 1927-1930 рр. - служба в армії, потім працював секретарем комсомольської організації шахти, інструктором окрпрофради в Луганську, 1930-1932 рр. - робота у сільській місцевості Західно-Сибірського краю за направленням, де працював секретарем райкому комсомолу, парторгом МТС. Повернувшись на Донбас, 1932-1934 рр. працює на профспілковій і партійній роботі. 1934 р. закінчив курси парторгів у Москві і став працювати парторгом в дистанції колїі Шепетівського залізничного вузла; у вересні 1937 р. його обирають головою дорпрофсожу Південно-Західної залізниці. 1940 р. був направлений на навчання до Транспортноі академії міста Ленінград; у роки війни працював на Південно-Уральській залізниці. 3 липня 1944р. до березня 1947 р.- голова дорпрофсожу Південно-Західної залізниці, з 1947 р. до виходу на пенсію 1974 р. працював на різних посадах і підприємствах залізниці.

Боголюбов Яків Борисович, 1898 р. н., з робітничої єврейської сім'ї; 1912-1917 рр. - працював різноробом на багатьох фабриках; 1918-1920 рр.- служба в лавах Червоноі Армії; 1921-1922 рр.- вантажник на автомобільному транспорті, 1923-1930 рр.- працював на різних виборних посадах у профспілкових організаціях, пізніше - у Робітничо-селянській інспекції, з 1932 р. до 1936 р. працює в Чернігівському райпрофсожі, у Козятинському місцевкомі; 1936 р. почав роботу в дорпрофсожі Південно-Західної залізниці; 1940 р. його обирають головою дорпрофсожу. 1942-1943 рр. - працює на Північно-Печорській залізниці, а 1943р. його знову обирають головою дорпрофсожу, де він працює до серпня 1944р.

Трофимов Михайло Володимирович. Народився 1906 р. у сім’ї робітника в місті Златоусті, росіянин, учився в школі ФЗУ, працював на різних робітничих посадах до 1927р., потім два роки на комсомольській роботі. 1929-1931 рр.— служба в Червоній Арміі; з 19З1-1945 рр.— робота на різних партійних і господарських посадах на Південно-Уральській залізниці, 1945-1947рр.—секретар парткому на залізничному вузлі станції Київ- Пасажирський. 1947-1951 рр.— голова дорпрофсожу Південно-Західної залізниці, потім навчався в Ленінградському інститyті залізничного транспopтy, з 1954 р. працював технічним інспектором праці ЦК профспілки залізничників на Південно-Західній залізниці.

Попович Петро Андрійович — голова дорпрофсожу з лютого 1951 р. до жовтня 1953р.

Вотінов Іван Павлович — голова дорпрофсожу з жовтня 1 953р. до червня 1956 р.

Логвін Іван Михайлович, 1905 р. н., украї- нець, родом з Білопольського району Сумської області, член партіі з 1928 р., освіта вища, закінчив МІІЗТ; у 1923-1930рр.-завідувач клубу, вагона-клубу на станціях Ворожба і Конотоп, працівник дорпрофсожу Московсько- Київсько-Воронізько'і залізниці. По закінченні інСтитуту з 1935 р. до 1940 р. працював на різних посадах у Московській проектній конторі Наркомшляху; з 1940 р. до 1947 р.—уповноважений комісіі партконтролю при ЦК ВКП(б) — у Смоленській області, Киргизіі, Саратовській області, Чуваській АРСР і Одеській області; 1947-1948 рр.— заступник завідувача відділу, інспектор ЦК КПУ, з 1948 р. до 1951 р.— заступник начальника Південно-Західного округу залізниць, 1951-1956рр.— заступник начальника залізниці; 1956р. обраний головою дорпрофсожу Південно-Західної залізниці. Після виходу на пенсію в грудні 1971 р. працював на різних посадах в управлінні залізниці.

Дзюбенко Віталій Юхимович, 1930р. н., українець, родом із Балтського району Одеськоі області; 1953 р. закінчив ХІІТ; 1953-1955 рр.- працював на станціях Стрий, Лавочне Львівськоі залізниці, 1955-1956 рр.- на станції Пост- Волинський, у вантажній Службі Південно-Західної залізниці. 3 1961 р. до 1969 р.- інструктор ЦК КПУ, 1969-1971 рр.- завідувач відділу транспорту і зв'язку Київського обкому КПУ, 1971 р. був обраний головою дорпрофсожу Південно-Західної залізниці, 1983 р. перейшов на господарську роботу.

Возненко Федір Йосипович, 1930 р. н., українець, освіта вища, закінчив ДІІТ, працював з 1954 р. на Свердловській залізниці на посадах майстра, заступника начальника дистанції колії, з 1958 р. на Південно-Західній залізниці - на посадах начальника Коростенської дистанції колії, начальника вірділу колії, а потім із 1972 р. до 1976 р.- начальник служби колії; у 1977-1982 рр.- заступник начальника залізниці з безпеки руху; 1983-1988рр.-голова дорпрофсожу Південно-Західної залізниці, у 1989-1991 рр. - заступник начальника залізниці з безпеки руху, 1992-1993 рр. - заступник Генерального директора Укрзалізниці, з 1994 р. в Головному управлінні колійного господарства Укрзалізниці.

Голованюк Микола Олексійович, 1938р. н., украінець, освіта вища, до служби в армії працював робітником; 1960-1965 рр.- навчався в ДІІТі, після закінчення інституту працював з 1966р. до1973р.у вагонному депо станції Жмеринка - майстром, головним механіком, головним інженером, з 1974 р. працюе в службі вагонного господарства залізниці, начальником відділу, заступником начальника, головним інженером, з 1983 р. до 1988 р.- секретар парткому управління Південно-Західної залізниці, з 1988р. до 1995р.- голова дорпрофсожу Південно-Західної залізниці. 1995 р. перейшов на господарську роботу в управління залізниці, де працював заступником начальника залізниці, заступником начальника вагонної служби. Сьогодні працює головним технічним інспектором праці Ради профспілки на Південно-Західній залізниці.

Фурса Анатолій Олексійович, 1945 р. н., українець, освіта вища, юрист, після служби в армії і по закінченні електромеханічного технікуму залізничного транспорту 1969 р. почав працювати помічником машиніста в депо Дарниця, з 1977 Р. до 1983 р. працював секретарем парткому локомотивного депо, а з 1983 р. до 1987 р.- секретарем парткому Дарницького залізничного вузла, 1987 р. був обраний головою райпрофсожу Киівського відділку з 1995 до 2013 р. голова дорпрофсожу Південно-Західноії залізниці.

Логошняк Орест Михайлович з 2013 р. голова дорпрофсожу Південно-Західноії залізниці.